csignal

У операційних системах типу Unix (Linux, macOS) сигнали — це форма міжпроцесної взаємодії (IPC). Хоча більшість сигналів мають конкретне призначення (як-от SIGKILL для зупинки процесу), існують спеціальні сигнали, зарезервовані саме для користувацьких потреб.

CMakeLists.txt

project(sig)

add_executable(alpha alpha.cpp)
add_executable(betta betta.cpp)

file(WRITE ${CMAKE_BINARY_DIR}/.gitignore "*\n*.*")

alpha.cpp

#include <csignal>
#include <fstream>
#include <iostream>
#include <unistd.h>

// Обробник сигналів з параметром
void handle_signal(int sig, siginfo_t *info, void *context) {
  std::cout << "\n[Альфа] Отримано сигнал з параметром: "
            << info->si_value.sival_int << std::endl;
}

int main() {
  pid_t my_pid = getpid();
  std::cout << "Альфа запущена. PID: " << my_pid << std::endl;

  // 1. Записуємо свій PID
  std::ofstream out("alpha.pid");
  out << my_pid;
  out.close();

  // 2. Налаштовуємо обробник
  struct sigaction sa;
  sa.sa_sigaction = handle_signal;
  sigemptyset(&sa.sa_mask);
  sa.sa_flags = SA_SIGINFO;
  sigaction(SIGRTMIN, &sa, NULL);

  std::cout << "Чекаю на файл beta.pid та сигнали..." << std::endl;

  // 3. Цикл взаємодії
  while (true) {
    std::ifstream in("beta.pid");
    pid_t target_pid;
    if (in >> target_pid) {
      int val;
      std::cout << "Введіть число для надсилання Беті (або 0 для виходу): ";
      std::cin >> val;
      if (val == 0)
        break;

      sigval sv;
      sv.sival_int = val;
      sigqueue(target_pid, SIGRTMIN, sv);
    }
    in.close();
    sleep(1);
  }

  unlink("alpha.pid"); // Видаляємо файл при виході
  return 0;
}

betta.cpp

#include <csignal>
#include <fstream>
#include <iostream>
#include <unistd.h>

void handle_signal(int sig, siginfo_t *info, void *context) {
  std::cout << "\n[Бета] Отримано сигнал з параметром: "
            << info->si_value.sival_int << std::endl;
}

int main() {
  pid_t my_pid = getpid();
  std::cout << "Бета запущена. PID: " << my_pid << std::endl;

  // 1. Записуємо свій PID
  std::ofstream out("beta.pid");
  out << my_pid;
  out.close();

  // 2. Налаштовуємо обробник
  struct sigaction sa;
  sa.sa_sigaction = handle_signal;
  sigemptyset(&sa.sa_mask);
  sa.sa_flags = SA_SIGINFO;
  sigaction(SIGRTMIN, &sa, NULL);

  // 3. Читаємо PID Альфи та надсилаємо вітання
  std::cout << "Шукаю Альфу..." << std::endl;
  while (true) {
    std::ifstream in("alpha.pid");
    pid_t target_pid;
    if (in >> target_pid) {
      std::cout << "Альфу знайдено (PID: " << target_pid
                << "). Насилаю '777'..." << std::endl;
      sigval sv;
      sv.sival_int = 777;
      sigqueue(target_pid, SIGRTMIN, sv);
      break;
    }
    sleep(1);
  }

  // Залишаємося працювати для прийому сигналів
  while (true)
    pause();

  unlink("beta.pid");
  return 0;
}

systemctl

systemctl є головним інструментом для керування системою ініціалізації systemd. Коли ви віддаєте команду systemctl, вона не просто “вбиває” процес, а намагається керувати ним цивілізовано.

systemctl stop \[service\]

Це найчастіша операція. Systemd діє за певним алгоритмом:

1. SIGTERM (15). Це “ввічливе” прохання завершити роботу. Програма отримує сигнал і має час, щоб зберегти файли, закрити з’єднання з базою даних і вийти самостійно.
2. Очікування (Timeout). Systemd чекає (за замовчуванням 90 секунд).
3. SIGKILL (9). Якщо програма не закрилася за відведений час, systemd надсилає “контрольний постріл”, який завершує процес миттєво без збереження даних.

systemctl restart \[service\]

Працює точно так само, як stop, а після повного завершення процесу запускає його знову.

systemctl reload \[service\]

Ця команда не зупиняє програму. Вона зазвичай надсилає сигнал SIGHUP (1). Більшість серверів (як-от Nginx або Apache) налаштовані так, що при отриманні SIGHUP вони перечитують свої конфігураційні файли, не перериваючи обслуговування користувачів.

Налаштування сигналів у .service файлі

• KillSignal= Вказує, який сигнал надіслати першим при зупинці (systemctl stop). За замовчуванням це SIGTERM. Ви можете змінити його, наприклад, на SIGQUIT або SIGUSR1.
• RestartKillSignal= Який сигнал використовувати при перезавантаженні.
• FinalKillSignal= Який сигнал надіслати, якщо програма не закрилася вчасно (за замовчуванням SIGKILL). Його неможливо змінити на щось, що можна ігнорувати.
• ExecReload= Тут ви можете вказати команду, яка виконується при systemctl reload. Часто туди пишуть /bin/kill -HUP $MAINPID.

[Unit]
Description=Мій кастомний C++ сервіс

[Service]
ExecStart=/usr/local/bin/my_app
# Змінюємо сигнал зупинки на SIGINT (як Ctrl+C)
KillSignal=SIGINT
# Даємо програмі 20 секунд на завершення перед примусовим вбивством
TimeoutStopSec=20
# Якщо натиснули reload, надіслати сигнал реального часу 34
ExecReload=/bin/kill -34 $MAINPID

[Install]
WantedBy=multi-user.target

Як перевірити, що програма отримала сигнал від systemd?

Коли ви зміните файл сервісу, не забудьте оновити конфігурацію systemd:

sudo systemctl daemon-reload

sudo systemctl restart my_service

Тепер ви можете перевірити логи вашої програми в реальному часі:

journalctl -u my_service -f

Bash yaml parser

yb - bash парсер YAML

yb надає чисте Bash рішення для парсингу YAML.

• Використання
• Встановлення
• Параметри
• Підтримка YAML
• Розробка

Використання

yb [-h|-a|-c|-q|-r|-A-C-d-F-K-l-L-R-n-T] [-f <файл>|-o <об'єкт>] [-k <ключ>] [-v <значення>|-O <значення об'єкта>]

Приклади

./yb -f файл.yaml -k "ключ.дочірнійключ"

З репозиторію ви можете швидко спробувати так:

./yb -f tests/user.yaml -k "yb"

Створення ключів:

./yb -af tests/user.yaml -k "new.key"

додати вбудоване значення:

./yb -af tests/user.yaml -k "new.key" -v "one, two"

змінити його:

./yb -cf tests/user.yaml -k "new.key" -v "three"

додати значення списку:

./yb -af tests/user.yaml -k "new.- list" -v "- one - two"

додати ASCII всередині ключа каналу:

./yb -af tests/user.yaml -k "new.ascii|" -v "|> ___ _ |> \ \// |> \ / |> / / |> /_/"

Маніпулювати YAML як змінною bash:

# Рекомендується використовувати опцію '-R' raw для отримання вмісту без колірних кодів
my_YAML=$(./yb -f tests/user.yaml -k "new")
my_YAML=$(./yb -ao "${my_YAML}" -k "in_memory" -v "true")

Додати його до файлу:

./yb -af tests/user.yaml -k "new.copy" -o "${my_YAML}"

Видалити одне значення:

./yb -rf tests/user.yaml -k "new.- list" -v "- one"

або видалити все:

./yb -rf tests/user.yaml -k "new"

Встановлення

З репозиторію

git clone https://github.com/t0pd4wn/yb.git
cd yb
chmod +x yb

git clone https://github.com/Sam4uk/yb.git
cd yb
chmod +x yb

yb можна використовувати безпосередньо з папки репозиторію або скопіювати та використовувати як окремий файл у проекті.

З URL-адреси

Ви можете використовувати цю команду для безпосереднього завантаження скрипта yb, де це необхідно:

bash <(echo "https://gitlab.com/t0pd4wn/yb/-/raw/main/yb"|(read l; wget $l || curl $l >yb)) && chmod +x yb;

bash <(echo "http://sam4uk.github.io/yb/yb"|(read l; wget $l || curl $l >yb)) && chmod +x yb;

Якщо ви хочете, щоб yb був доступний для всієї системи, виконайте цю команду з папки репозиторію:

sudo cp yb /usr/local/bin/

Однорядковий код

Ви можете використовувати цю команду для завантаження yb у поточну папку одним рядком:

bash <(echo "https://gitlab.com/t0pd4wn/yb/-/raw/main/yb"|(read l; wget $l || curl $l >yb)) && chmod +x yb;

bash <(echo "http://sam4uk.github.io/yb/yb"|(read l; wget $l || curl $l >yb)) && chmod +x yb;

Ви можете використати цю команду для встановлення yb у вашу систему одним рядком:

bash <(echo "https://gitlab.com/t0pd4wn/yb/-/raw/main/yb"|(read l; wget $l || curl $l >yb)) && chmod +x yb && sudo cp yb /usr/local/bin && rm yb;

bash <(echo "http://sam4uk.github.io/yb/yb"|(read l; wget $l || curl $l >yb)) && chmod +x yb && sudo cp yb /usr/local/bin && rm yb;

Параметри

Параметри yb поділяються на 3 типи:

• action: параметри дії виконуються з файлом і не сумісні один з одним. Вони сумісні з input, але не з format.
• input: параметри введення є параметрами, що встановлюються користувачем, і сумісні один з одним. Вони сумісні як з action, так і з format.
• input: параметри форматування виводять вивід різними способами. Вони сумісні один з одним, з типом input, але не з типом action.

Підтримка YAML

yb забезпечує базову підтримку YAML для редагування та читання YAML-файлу. Починаючи з версії 0.9, yb не підтримує розширені функції, такі як пошук на основі груп, прив’язки, псевдоніми та перевизначення.

Розробка

Повні вихідні коди доступні в папці /src/. Версія, що знаходиться на кореневому рівні, зібрана за допомогою скрипта /src/tools/dist.sh.

Тести

Простий набір тестів доступний у папці tests/. Він представляє різні варіанти використання yb.

Щоб запустити його, виконайте команду нижче з кореневого рівня репозиторію:

./tests/tests.sh

Ви можете надати додатковий параметр для вибору парсера (наприклад, під час розробки):

./tests/tests.sh "./src/yb.dev"

Дякую

Всім вам, YAML-івцям!

Зроблено t0pd4wn на Bash.

Створення власного debian пакету

Огляд

Пакет Debian є найпростішим і найефективнішим способом розповсюдження програмного забезпечення в дистрибутивах на основі Debian. Він піклується про керування залежностями та забезпечує хороший інтерфейс для операцій встановлення/оновлення/видалення.

Офіційний спосіб створення пакету включає багато кроків і процесів. У цій шпаргалці ми розглянемо простіший спосіб створення цих пакетів. Однак офіційний спосіб створення упаковки є ідеальним і рекомендованим для виробничих цілей.

Підготовка файлів

Структура пакета .deb

У дистрибутивах на основі Debian одним із способів встановлення програм є завантаження файлу пакета .deb і використання команди dpkg для його встановлення . Цей «пакет deb» — це архів двійкових і конфігураційних файлів, пов’язаних із програмним додатком. Усі файли всередині архіву зберігаються в певній структурі папок.

Під час інсталяції на цільовій машині двійкові файли та файли конфігурації переходять у подібну структуру папок із кореневої папки .

Ця інструкція про створення та інсталяцію власного debian пакету

Архітектури

Linux

non-Linux

.
└── mypackage_1.0_all                   # Package main folder
    ├── DEBIAN
    │   ├── control                     # File with package's main info
    │   ├── postinst                    # Script executing after the install
    │   └── preinst                     # Script executing before the install
    ├── opt
    │   └── mypackage                   # Folder including our software
    │       └── open_link.sh            # Script opening browser to ubuntu.com
    └── usr
        └── share
            ├── applications
            │   └── mypackage.desktop   # File with app info in launcher
            └── icons
                └── mypackage.xpm       # Launcher app icon

Збирання

dpkg-deb --build ./mypackage_1.0_all

Інсталювання

sudo gdebi -n ./mypackage_1.0_all.deb # test (requires gdebi-core)
sudo dpkg -i ./mypackage_1.0_all.deb # install

Видалення

sudo apt autoremove mypackage